|
|
Jul. 31st, 2008 @ 04:15 pm
|
|---|
|
роботи дофіга. так дофіга, що я навіть у ві сні щось рахую. я не жаліюсь. я люблю, коли дофіга улюбленої роботи. просто я пів дня проводжу в туалеті- ніс я там закапую, певне тільки я вмію захворіти коли на вулиці +25, і так захворіти, щоб соплі по коліно і хрипи в легенях... аааааааааааааааааааааааааа! не можу більше:(
|
|
|
May. 5th, 2008 @ 09:39 am
|
|---|
|
Кот Рыжик в полном смятении метался по сугробам,отмораживая свою любвеобильность,и кричал: - Ну и где? Где, я вас спрашиваю, весна? Где девчонки, подснежники, шебетанье птиц? Хоть воробьев чириканье, хоть ворон карканье где?! Я уже не говорю о оттепели. Снег с неба сыпется как прорвало у них там, а у этих весна тут. Сплошной обман и вранье! люди слушали кошачий крик и улыбались: Ишь как орет.Весну чует. Котов не проведешь, Значит, конец зим

а в нас весь офіс в квітах і стеля повітряними кульками вкрита!
|
|

ну не склалось в мене з вірою в чисті святі почуття...
... вірю в секс і бабло....
......................і в те, що небо над морем блакитніше!
|
|
|
Feb. 13th, 2008 @ 06:37 pm
|
|---|
|
Мудрость индейцев Дакоты гласит: «Если ты замечаешь, что скачешь на дохлой лошади, слезь с неё». Но в профессиональной жизни мы часто руководствуемся другими стратегиями:
Мы достаём более сильный кнут; Мы меняем всадника; Мы говорим себе: «мы и раньше скакали на мёртвой лошади»; Мы создаём рабочую группу для изучения дохлой лошади; Мы посещаем другие места, чтобы посмотреть, как там скачут на дохлой лошади; Мы создаём отдел по оживлению дохлой лошади; Мы организуем тренировки, чтобы научиться лучше скакать на дохлой лошади; Мы устраиваем сравнительный анализ различных дохлых лошадей; Мы изменяем критерии, определяющие, что лошадь мертва; Мы покупаем людей на стороне, якобы умеющих скакать на дохлой лошади; Мы объясняем себе, что ни одна лошадь не может быть настолько мёртвой, чтобы на ней нельзя было скакать; Мы проводим исследования, чтобы посмотреть, существуют ли более хорошие или дешёвые дохлые лошади; Мы объясняем себе, что наша лошадь быстрее, лучше и дешевле дохлая, чем другие; Мы образуем совет по качеству, чтобы найти применение дохлым лошадям; Мы пересматриваем производственные условия для дохлых лошадей; Мы увеличиваем сферу применения дохлых лошадей; Мы образуем особый отдел, который занимается только потребностями дохлых лошадей.
чесно сперла в чорного в_звірика:)Moood:  затрахана троха
|
|
|
Feb. 4th, 2008 @ 09:51 am
|
|---|
|
Не писалось... Давно... Часу не було? Було! Нема про що писати? Є! Звісно ж є! Новин дуже багато, але як завше, думки швидші за слова.
Мій рік золотого щурика почався дуже емоційно і, як і очікувалось, з примних сюрпризів.
Живу тепер в СВОЄМУ дома. так, купила нарешті квартиру. З вікна видно Південний вокзал. Тепер на вихідних ходжу на шопінги не за черговою парою взуття, а за масажними ваннами, дверима і пластиковими вікнами і у вільний від роботи час роздивляюсь каталоги по дизайну інтер'єрів по "феншуй" і шукаю меблі з цільного дерева:)
Від вчора ділю житлову площу з ( довговолосим блакитнооким блондином ) (все життя про такого мріяла). Живеться кльово! Ніжний, тихий, ість мало, не хропе вночі... ну що ще треба для щастя?
Так що, як то кажуть: Будете у нас на Колыме- милости просим:) в подарунки приймається свіжа морква і сіно.
Всьо! Пішла работати!
(Ваша) НатахаMoood:  офігєнний
|
|
от
|
Dec. 2nd, 2007 @ 06:20 am
|
|---|
|
|
|
Може то вже давно стало баяном, але мені стаття сподобалась. Дуже вже воно все подібно на правду. Інформація про те, що більшість товарів, що продаються в мережі Арго - найближчі родичі товарів з "7 кілометру", що змінили своє походження лише завдяки шматку стрічки з милозвучнішим іменем, мене не особливо вразила. Зрештою, вони в момент "фінального грандіозного сезонного розпродажу" коштують не набагато оманливіше, ніж насправді варті. В роки студентства, коли до Києва потрапляла на кілька днів, здавалось, що для щастя потрібно просто заробляти стільки, щоб вистарчало на костюмчик з Mng і туфельки з Chester'a кожного місяця, а тепер, заробляючи достатньо і не стидаючись поміряти будь-яку модель з нової колекції, повністю замінити свій гардероб чомусь перехотілось. Надто примітивними здаються тепер і моделі і якість виконання, не варті вони при близькому розгляді своїх цін!
Ситуація, яка склалась на вітчизняному ринку з псевдо-брендами справедлива, то не збій в системі, то абсолютно адекватна реакція пропозиції на попит! Можливості населення країни виросли і в якийсь момент стало "круто"/"модно" одягатись і взуватись у виробників, в яких є ім'я написане латинськими літерами і щоб в ньому не більше двох приголосних під ряд.
Здавна найбільше грошей в торгівлі заробляли на тих, хто "дурний, бо бідний; а бідний, бо дурний". Зі шкільних років пам'ятаються спортивні костюми і білі шкарпеточки з чорною вишивкою ABidas. Тоді вся школа так круто вдягалась на фізкультуру! А прадідусь колись розказував, як після Другої Світової війни в Союзі під прилавками з'явились комбінації - півпрозорі з натурального або штучного шовку з кружевами, доступні тільки по великому блату і за великі гроші. В Європі комбінації з 1920-х років стали звичним предметом жіночої білизни, а нещасні неосвідчені радянські красуні носили ці "символи елітарності" в театр як кружевні вечірні плаття...
Смішно? Смішно! Я маленькою з історії про комбінації в театр сміялась до шлункових коліків. І з модних шкарпеток Abidas теж пізніше сміялись. Нова смішна історія розповідає про те, як спостережливі бізнесмени заробляють на схильності слов'янських народів до випендрювання своїми достатками понавдягавши бірками догори модні товари з магазину на Хрещатику, що "дбайливо виготовлені, продовжуючи старовинні традиції, в Італії, Іспанії, Англії чи Франції на сімейних виробництвах, секрети яких передаються з покоління в покоління".
Моє ставлення до шопінгу і до і після прочитання статті залишилось стабільним - я продовжуватиму занудно читати етикетки товарів в пошуках ненатуральних складників і роздивлятись одяг з виворітної сторони, а взуття на стику підошви і верху - бо 30% поліестеру, криві шви, гудзики приметані іншим кольором і клейові розводи на бразильсько-іспанських босоніжках для мене не варті жодних грошей, яку б іллюзію елітності та індивідуальності не намагались пропагувати маркетингові компанії бренду. Хоча, зізнаюсь чесно, що від купівлі взуття в Честері мене застерегли не сумніви щодо відповідності ціни якості, а кількарічна незмінність їх асортименту.
Еволюція світової економіки призвела до появи будь-яких товарів, які хоче купити споживач. То чому б не заробляти на невибагливості споживача до товарів, на яких є добре відоме йому ім'я?! Інтелектуальна економіка ставить у найвигідніше положення тих, хто не зупиняється в саморозвитку, постійно росте і не лінується думати. Зміни в ринку і стратегії виробників пропонують споживачам можливість або розвиватись разом з ринком або стати головними героями наступних смішних історій...
|
|
Так, чи інакше, ми всі одержимі коханням, хтось більше, хтось менше. Для когось воно служить прикриттям, для іншого суцільним непорозумінням. Для Мене ЛЮБОВ – це всепоглинаюче відчуття особливої відданості до іншої людини, будь то Чоловік, Жінка або дитина. Адже граней у почуттів безліч, так само, як і безліч її наукових визначень.
ЛЮБИТИ можна залпом, швидкоплинно, щомиті і вічно. Любити можна короткочасно і безтурботно, одноразово і незалежно від обставин. Але чомусь саме до НЬОГО, ОДНОРАЗОВОГО КОХАННЯ багато хто відноситься з нерозумінням, з безліччю докорів і особистих протистоянь. Що таке ОДНОРАЗОВЕ КОХАННЯ?
Для мене - це швидкоплинне відчуття, яке раптово з'являється з безодні душевних переживань і, досягаючи апогею чуттєвості і особливого романтизму, переходить в щось зріле від власної задоволеності і об'єкту жадання. Цей об'єкт може бути віртуальним, реальним і навіть неіснуючим, придуманим власною уявою, але особливі приливи біострумів внутрішньої енергії дають сигнал особливого призначення, який своєчасно поступає в мозок і стимулює клітки ейфорійного безумства активно розвиватися і багато разів ділитися між собою. Поки йде вся ця складна хімічна реакція, я отримую неймовірний кайф від спілкування, або мріяння, або відчуття того САМОГО КОХАНОГО, і нехай навіть на короткий час.
Чим більше стимуляція ерогенних відчуттів свідомості, тим більш тривалим буде процес цієї душевної ЛЮБОВІ і прихильності до об'єкту. Але у будь-якому випадку – рано чи пізно підтримувати складну і деколи хитку хімічну формулу ЛЮБОВІ буде складно і вона, як і все живе поступово виснажить сама себе нанівець, і ЛЮБОВ пройде, зникне, немов її і не було НІКОЛИ! Ця ЛЮБОВ ШВИДКОПЛИННА, загострена і, як правило, НАЙЩАСЛИВІША! Вона не приносить побутових притирань, образ, гіркоти і нудьги – вона завжди ВСЕДОЗВОЛЕНА і МИТТЄВА, тому і жива в пам'яті навічно! Чим більше такої ОДНОРАЗОВОЇ ЛЮБОВІ в моєму житті, тим більш живою і рухомою я себе відчуваю.
А як відомо, РУХ – це ЖИТТЯ, а ЛЮБОВ продовжує це саме ЖИТТЯ. Тому ЛЮБИТИ БАГАТО і ЧАСТО корисно для ЗДОРОВ'Я! Це своєрідний еліксир БЕЗСМЕРТЯ ДУШІ і ВІЧНОЇ молодості!
|
|
|
Sep. 14th, 2007 @ 01:11 pm
|
|---|
|
«Ты или охотник, или дичь, или действуешь, или устало плетешься сзади».
|
|
...а за рекой встает город нагромождением белых сахарных глыб, воздвигнутых чьей то волей из денег, которые не пахнут...
(Фрэнсис Скотт Фицджеральд)
|
|
ото вчора в 22.00 прийшло питання: а шотакоя "перший блін комом"? вже в 23 мені було цікаво за якими характеристиками відбувається розподіл на бліни і комки?!
|
|
От так виглядає моя картинка раю:



 і я там на 2!!! тижні
|
|
ще кілька годин і почнуться вихідні. Цього разу запланована відпочинково-туристична поїздка в Луцьк. Біля цього міста я тільки пролітала на автомобілі, тому мусить бути пізнавально!
Продовжую вивчати свою Батьківщину
|
|
Занесла мене доля до клієнта в Севастопіль.
В Севастопіль літаки не літають. В 21.00 наш "yak" приземлився в аеропорту Сімфероополя. Шкода суперб- комфортна машинка. Поселились в готелі і пішли на пошуки пожерти. Ну тобто Сашко думав, що ми ідемо на пошуки пожерти, Натаха ж шукала море. І хоч по онлійн карті Севастополя море на сусідньому квадраті з нашим готелем, райончик виявився спальним і відповідно досить "голодним". О пів на дванадцяту поїсти поблизу нам не знайшлось, зловили останній тролейбус і просто поїхали прямо. Потім я побачила море, яке в результаті виявилось маленькою заводдю (помила там одну руку, купатись не наважилась). Бачила б моя мама з яким задоволенням я затоптала середньої паршивості шаурму...з пивом... о першій ночі! В клієнта в офісі весь день пахло булочками, всякими ватрушками, начинками і ванільним кремом. Я не їм булочок вже багато років (тільки ну якщо вже конче треба врятуватись від голодної смерті і більше нема ну ніяких варіантів), але кондитерські аромати не давали мені зосередитись...
Про роботу писати не буду, бо то було надто весело, щоб описувати в серйозних історіях з мого життя!
Ввечері нас завезли на справжнє море!!! Давно я вже так не кайфувала, майже рік пройшов. Заплив на годинку, висохла, ще один і довго-довго відмочувалась біля берега (старалась якнайкраще просолитись). Оголяти свої емоції щодо моря не буду, все-одно, аби зрозуміти про що я потрібно любити море як люблю його я!
А потім я зняла мокрий купальник і в джинсах і дірчастому светрику на мокре голе тіло поїхала з колегою вечеряти сюди:

історію про ресторан розкажу згодом тут, або в особистому порядку.
|
|
В свое вpемя физики пpедложили свою подбоpкy методов pешения задачи о поимке льва в пyстыне и помещении его в клеткy. А как pешают тy же задачy pазличные деятели эпохи инфоpмационных технологий?
Пpогpаммист на Паскале Пpосматpивает пyстыню полным пеpебоpом. Обнаpyжив льва, стpоит вокpyг него клеткy.
Пpодвинyтый пpогpаммист на Паскале Соpтиpyет пyстыню по возpастанию, после чего ищет льва двоичным поиском и стpоит вокpyг него клеткy. Если в пpоцессе стpоительства лев yходит, бpосает pаботy с кpиком "Range Check Error".
Пpогpаммист на Си Ищет в пyстыне камень и помещает его в клеткy. Пpисваивает камню значение "лев".
Пpодвинyтый пpогpаммист на Си Пpисвавает пyстыне значение "клетка".
Пpогpаммист на Си++ Пpоектиpyет клеткy таким обpазом, чтобы лев был ее составной частью. Пpи инициализации клетки лев автоматически генеpиpyется внyтpи.
Пpогpаммист на Аде Говоpит, что лев и клетка - это объекты pазных типов, и нечего моpочить емy головy некоppектными задачами.
Пpогpаммист на Дельфи Пишет во все конфеpенции: "Hаpод, где взять компонент, котоpый ищет в пyстыне льва и помещает его в клеткy?"
Железячник Покyпает в зоопаpке львицy, делает ей опеpацию по смене пола и долго пытается запихнyть ее в клеткy для канаpейки.
Геймеp-actiоn"еp Вооpyжается сyпеpшотганом, плазмаганом, pэйлганом, нэйлганом, шестиствольным пyлеметом и бензопилой. Пpочесывает пyстыню, pазнося все на своем пyти. Ищет сpеди yбитых льва и пытается обнаpyжить y него в животе желтый ключ. Если находит, отпиpает им клеткy и ждет нагpады.
Геймеp-квестовик Ищет по всей пyстыне льва, находит, кладет в каpман. Затем ищет по всей пyстыне клеткy, попyтно пытаясь засyнyть льва в чайник, башмак, телевизоp, ведpо с кpаской и дpyгие попадающиеся на пyти емкости.
Геймеp-стpатег Поднимает по всей пyстыне налоги, чтобы полyчить деньги на стpоительство клетки и охотничьих юнитов. К моментy окончания стpоительства все львы дохнyт от голода.
Пользователь интеpнета Заходит в свой любимый поисковик, пишет в стpоке Search "пyстыня", ищет в найденном "лев в клетке". Если не находит, говоpит, что задача неpазpешима.
Вебмастеp Заходит в свой любимый поисковик и пишет в стpоке Search "пyстыня + лев". Создает докyмент клетка.html и пpописывает в нем ссылкy на найденное.
Спамеp Рассылает по всей пyстыне множестов клеток, к каждой из котоpых пpивязана бyмажка: "Если вы лев, пожалyйста, зайдите внyтpь и закpойтесь изнyтpи".
Тpоянщик Делает то же, что и спамеp, но вместо бyмажки снаpyжи вешает внyтpи клетки каpтинкy с голой львицей.
Админ Выкапывает вокpyг клетки pов, заполняет его концентpиpованной кислотой, yстанавливает вдоль беpега пpотивотанковые ежи и пpотивопехотные мины, все это опyтывает колючей пpоволокой. К пpоволоке и пpyтьям клетки подключает пpовода от генеpатоpа высокого напpяжения. Вешает на клеткy 10 кодовых и 12 амбаpных замков. Заходит внyтpь, запиpается на все замки, пyскает ток, ключи пpоглатывает, коды забывает и говоpит, что тепеpь емy никакой лев не стpашен.
Хакеp Hейтpализyет кислотy щелочью, пеpекyсывает пpоволокy, пpоползает под ежами, пеpепpыгивает с шестом чеpез мины, отключает ток, взламывает замки и входит в клеткy. Hе обнаpyжив внyтpи льва, матеpится с досады, дает пинка админy и yходит обpатно в пyстыню.
|
|
Якийсь день дивний. Сьогодні в 18.00 почнуться найдовші вихідні за останні кілька місяців. А якось неспокійно на душі. Мені ніби все ясно. Ніби розплановані наступні кілька тижнів, а все одно в голові крутяться купа думок. Неспокійно якось... На минулому тижні сиділа в ночі на вікні і курила. І на якийсь момент подумалось, що мені чогось бракує, і що я завжди отримую те, чого усвідомлено впевнено хочу. Замріялась... От би чогось захотіти! Я от зараз і минулі кілька тижнів і наступні ще мабуть кілька, хочу, ні не так... ХОЧУ на море. І блін, до моря близько, і є до кого їхати, і є з ким (нема тільки нового купальника, але в неділю буде)... Просто знову не можу скласти собі ціну!
|
|
на минулому тижні здавала алергопроби... або як воно по супермудрому називається: дослідження на комбіновану панель специфічних Імуноглобулінів Е!:)
блін, так заробляти бабло ще треба вміти... хоч би одне корисне слово! і то при тому, що в алергології я вже давно не чайник!
і так, інгаляційна панель показує, що алергічна реакція в мене яскраво виражена на: чорну вільху і білу березу (класичне поєднання чорного і білого рулить) пилок ліщини (??? ліщина покривається пилюкою?) овсяниця, єжа і тимофіївка(настала пора придбати абонемент в бібліотеку, або зареєструватись на ботанічних сайтах, щоб хоч знати ворога в обличчя!) жито, лобода, полин, кульбаба (ага, їх то в центрі Києва цілі поля!)
тварини: кінь- ну припустімо, що я його живого з близька бачила разів зо 20. коли встигла розвинутись алергія залишається загадкою! то мабуть на тих конів, що в громадському транспорті ходять по ногах... собака- показник не зашкалює, але... кішка- мій найближчий родич, з 10 років і до недавнього часу ми спали на одній подушці і дихалось мені нормально. лабораторні ж дослідження рекомендують проводити в компанії кішки вдвічі менше часу, ніж з собакою. от такоє! алергічної реакції на "суміш тарганів" не виявлено:) рекомендують також не заводити "домашній пил" (показник крутіший, ніж для собаки, заведу собаку. до того ж від пилу, як від домашньої тварини, мало радості)
їсти не можна: мнєсо, бульбу, фундук (і жаль, бо з них разом вийшов би непоганий кулінарний шедевр) коров'яче молоко (я і так його вже кілька років виключо на масочки використовую) і, що мене найбільше вразило, бо то я їм в необмежених кількостях- яблука!!!
і ще одне: без новомодних досліджень за *єву хмару бабла, можу сама собі діагносутвати стовідсоткову алергічну реакцію на цитрусові, найобширніша алергопроба не включає цитрусові в коло алергенних харчів взагалі!
коротше, до біса ту медицину, вона таки нікуди не зрушилась. наймодніші досягнення української алергології, як і 5 років тому, вражають своєю обмеженістю і комісійним інтересом лікарів в продажах певних препаратів!Moood:  зла як чорт
|
|
Я на работе пью скотч. И закусываю скобками от степлера. |
|
Маленький зайчик бежит по лесу и спотыкается через ползущую через дорогу змею. Зайчик отряхивается, садится на задницу и застенчиво так говорит: - Вы знаете, я слепой от рождения, поэтому я вас не заметил - извините, пожалуйста. А ещё я сирота и поэтому даже не знаю, кто я сам такой… Змея, немного придя в себя, отвечает: - Ты представляешь - у меня те же проблемы: я тоже слепая сирота и не знаю, кто я. Но мы можем поступить вот как: я тебя ощупаю и скажу, на кого ты похож - ну и ты мне потом так же поможешь… Зайчик соглашается. Змея тщательно ощупывает его и говорит: - Ну, ты весь такой из себя мягкий, тёплый, пушистый, на голове у тебя растут длинные ушки, а на заднице - маленький кругленький хвостик… Мне кажется, что ты маленький зайчик! Зайчик говорит: - Да, ведь я сам давно это подозревал - огромное тебе спасибо! Теперь моя очередь помочь тебе.
Он ощупывает лапками змею от головы и до хвоста и долго что-то соображает. Потом неуверенно говорит: - Ты знаешь… ты такая гибкая, скользкая, вроде бы безрукая. Ещё у тебя нет ни хребта, ни яиц… зато есть длинный язык. Мне кажется… ты, наверное, руководитель проекта, да?
|
|
|
Jun. 21st, 2007 @ 05:25 pm
|
|---|
|
я тут! той-во-во... хворііііію! і вже по-чесному за*лась! мікстурки, крапельки, укольчики, 257 дзвінків страхової на день(намагаються відмазатись від доставки 200-баксового препарату для покращення імунітету)... немагу я вже. почуваюсь як бульдог з чумкою. вчора відкрила пачку серветок і згадалось, як на CEMOSi Олічка чомусь комусь розказувала про американську поголовну весняну алергію. що типу всі діти в класі на партах тримають такі пачки серветок по ххх штук, витягуєш одну і за нею вилазить друга. От вчора воювала з такою пачкою. намагалась заставити серветки вилазити по одній, бо я так ніколи не закінчу шмаркати, якщо знатиму, що вже є готова серветка. не вийшло. Плакала. простудна алергія гірше ніж ПМС. все страшенно дратує і не придумали від того заспокійливих капсулок. коли я нарешті...?!!
от! а ще подумалось, що наша медицина нікуди не зрушилась за останні кілька десятків(сотень) років! пшикавка від алергії пахне конваліями!!! (так, я нарешті почала вибірково чути запахи). сумно!
|
|
бо нічого не трапляється, все як завжди? ні, насправді дуже багато чого трапляється. але дуже багато роздумів проходить всередині і ніколи не перетвориться в слова.
бо нема настрою? ні, настрій пречудовий, просто трохи змучилась.
бо закохалась? ще не усвідомила, але мабуть так.
правді мабуть в тому, що думки проносяться в голові одна за однією зі швидкістю світла. бо іноді нема коли підняти голову.
сьогодні дозволила собі вибитись зі звичного бігового колеса і побігти поруч, посітіно слідкуючи за процесом зі сторони. і Я ІДУ НА ЛІКАРНЯНИЙ! вперше! вперше в житті я дозволю собі тиждень! о боже, ЦІЛІСІНЬКИЙ! тиждень порацювати в ліжку. я звісно ж завтра ж прибіжу на роботу буцім-то скачати бази чи щось таке, бо буду сумувати...
|
|
|
Jun. 12th, 2007 @ 05:35 pm
|
|---|
|
"Не, я с такими не могу. Сначала приходится раздвигать каждую складку, в поисках дырки. А когда находишь - оказывается что дырка очень маленькая, и засовывать приходится очень нудно и долго. Сантиметр за сантиметром(( Причём делать это нужно аккуратно, чтобы внутри ничего не перевернулось, а то потом косяки выходят(( Мне нравяца такие, чтобы дырка сверху - и большая. Я с такими оч быстро управляюсь."
** Из диалога о пододеяльниках **
|
|
На минулих вихідних думала з Улькою за вечірнім платтям прогулятись... З Праги повернулась Оленка і заявила, що вона голодна. Так в мене нарешті з'явились електронні фото з Львівськими Левами, які з того часу, як я їх пам'ятаю сильно змінились...


А ще є такі:

І, як завжди, під фініш одне дурнувате хвото:
|
|
Вы либо аудитор, либо проститутка, если:
Вы очень много работаете сверхурочно; - Вам надо много денег, чтобы сделать вашего клиента счастливым; - Вы получаете много, но большую часть денег забирает ваш менеджер; - Вы проводите большую часть времени в отелях; - У вас почасовая ставка, но за хорошую работу вы можете получать и дополнительно; - вы не гордитесь тем, что вы делаете; - ваша фантазия вознаграждается клиентами очень хорошо, - вам трудно иметь семью, - вы не удовлетворены своей работой, - если клиент вас избивает, менеджер посылает вас к другому клиенту, - вы часто думаете о том, что говорить людям о вашей работе, - когда вас спрашивают, “что вы делаете?”, вы не можете объяснить, - ваши друзья дистанцируются от вас, а вы предпочитаете общаться только с себе подобными “профессионалами”, - ваши клиенты оплачивают ваши номера в отелях и рассчитываются за каждый час работы, - ваши клиенты всегда хотят знать, как много вы можете сделать, и что они получат за свои деньги, - ваш менеджер водит крутой автомобиль Мерседес или BMW, - ваш менеджер поощряет выпивку, и вы иногда используете наркотики, чтобы отвлечься от “всего этого”, - ваш менеджер всегда запрашивает больше, чем вы стоите, но если клиент готов платить - это его проблемы, - когда вы идете к клиенту, вы выглядите великолепно, когда вы возвращаетесь, то вы выглядите, словно вышли из ада, - вы добились своей производительности в мучительных испытаниях, даже если вы получили очень много баксов, клиент все равно улыбается шире, чем вы, - клиент всегда думает, что ваша доля в полученной от него сумме гораздо больше, чем на самом деле, и поэтому ожидает от вас чуда, - каждое утро, просыпаясь, вы говорите себе “я ни за что не посвящу этому занятию остаток своей жизни”.
|
|
іще раз про "котяче"...
після трьохденньої відпустки вдома якось тихенько пошепки подумалось: "а що якби приїхати сюди на подовше..."
але плани на наступні 5 тижнів ще з січня місяця були визначені. на блікитному тлі чорним кольором вимальовувалась романтична поїздка в рєгійон "Д". я не особливо хничила, бо мені таки там подобається, гарні умови проживання, чудова команда, цікава робота... але... як вже не одноразово доводило життя, за свої бажання потрібно відповідати!
і їду я тепер на два тижні на Батьківщину... житиму вдома і їстиму мамині супчики, буду гуляти з вистриженою Масянькою і виключати Ульці телевізор.
люблю, коли мрії збуваються, дрібниця, а тАк приємно!
і ще! написала мамі, що приїду, і якщо вона мене прийме, то поживу вдома два тижні. передзвонила схвильована мама з істерикою: "ти що вирішила звільнитись з роботи?! чого на так довго додому?!"
от таке буває...
|
|
була я вдома на Великдень. наїлась...напилась...намерзлась...нагулялась...насміялась...була в сауні...вперше їхала експресом до Львова(не вразило)...гуляла з собакою (її доречі крали, вже вдруге. цього разу її не було тиждень - постригли, викупали і розчесали,але мабуть били, бо якась зашугана повернулась:()
вдалось вибити на вечерю в неділю столика у синій пляшці, а ще була історія у Вероніці: ми прийшли, а столиків вільних нема ні в кафе, ні в ресторані. надумали взяти з собою, але в обжорства мабуть завеликі очі:) а дайте ось цей шматок, і цей, і он-той з щоколадом, а ще цей з вишенькою, і он-там-той з горіхами. Ваше замовлення- 116 гривень... ми переглянулись і мабуть в цей момент обоє подумали про те ж саме: "мабуть почулось, бо 16-замало, а 116 забагато, як за десерт...для 4 цьолочок...у Львові:) було самчно:) А ще я нарешті сфотографувалась з татом і з масяньою. Соромно зізнатись, але до цього моменту в мене не було жодної фотографії з батьком. Тепер пишаюсь собою:)
ПС: на наступному тижні спробую вивісити фоточки з татом і Масяню з модельною стрижкою:)Sounds around: життя шумить
|
|
Зранку в плеері почула, і вирішила, що автор правий! Світ таки належить мені! Принаймні та його частка, яка мені потірбна:)
|
|
|